Друзі! Все буде Україна! 

Щиро радію, що познайомилася з дуже талановитою письменницею — Ірина Велика. Письменниця Ірина Велика пише віршовані казки—мультфільми для малечі рідною мовою і публікує на своєму Ютуб каналі:

youtube.com/@poems_and_stories_ua.

Писати Ірина Велика почала на початку повномасштабного вторгнення у 2022-році, коли життя у її рідному місті — Харкові було вщент зруйновано. Проте на прохання свого онука Льовчика, авторка Ірина Велика знайшла в собі сили і написала вірш про птаха. 

“Шпак” — перша віршована історія для дітей Ірини Великої рідною мовою. Тоді вірш відгукнувся багатьом мамам та їхнім малюкам, яким як і доньці та онукові Льовчику письменниці Ірини Великої довелося покинути Україну через напад, постійні обстріли та знущання російських окупантів. Мами разом із своїми малюками за кордоном підтримали ідею письменниці щодо візуалізації її першого вірша. Долучившись до створення казки—мультфільму мами та їхні малюки зраділи, коли згодом побачили вірш Ірини Великої «Шпак» у ютуб. 

З того часу авторка Ірина Велика розвиває свій ютуб канал, встигла встановити два Всеукраїнських рекорди з фентезійним романом “Босорка” разом з командою письменників з усіх куточків нашої неньки й продовжує писати, створювати мультфільми й озвучувати й візуалізовувати у мультфільмах як власні твори, так і всесвітньо відомих класиків, а онук Льовчик, донька та близькі всіляко підтримують її.

От що талановита письменниця Ірина Велика розповідає про 2022-й рік і себе:

“Вітаю, я — письменниця Ірина Велика. Сьогодні хочу розказати про свій вірш «Шпак». Він був написаний у квітні 2022—го, і став початком мого творчого шляху.

На той час в Україні вже майже два місяці йшла війна. Звичне, спокійне життя було вщент зруйновано. Розум відмовлявся сприймати постійні сповіщення про звірства російських нелюдів. Гнітила невідомість, чи настане наступний ранок. Мій Харків щодня нищили російські ракети, бомби і снаряди. Нажахані люди ховалися у підвалах. Жили в Метро. Не було ліків. Не було харчів. Дуже багато людей, рятуючи своїх дітей, виїжджали з міста. Хтось, в більш безпечні місця України, а хтось і за кордон. Руйнувалися сім’ї.

Була розірвана і наша родина. Моя донька, разом з моїм онучком Льовчиком виїхали з країни. Хлопчику на той час було два рочки. Різні думки роїлись в моїй голові. Чи побачимося ми знову… Як вони будуть жити на чужині… Чи залишимося ми в дитячій пам’яті Льовчика…

І як самозаспокійливе, почала вимальовуватися ідея вірша. Не про жахіття війни, а про світлу впевненість, що, де б не опинилися наші малюки, вони збережуть у своїх маленьких серденьках тепло рідної землі.

Наше спілкування з донькою було обмеженим через нестабільну роботу мобільного зв’язку. Але мені вдалося поділитися з нею своїм задумом.

Прочитавши мій перший вірш, моя донька і добрі знайомі підтримали ідею створення ролику на YouTube, і доєдналися до того спонтанного проєкту. Тоді це було емоційно важко. А сьогодні, це вже історія.Тож, пропоную до вашої уваги вірш «Шпак».

Відео-ролик віршованої історії: “Шпак”, створений мамами і їхніми дітьми в той страшний травень Ви можете переглянути на Ютуб каналі письменниці Ірини Великої: https://www.youtube.com/watch?v=7DjUJ5XyS00 .

Посилання на соціальні мережі талановитої письменниці Ірини Великої:

Перейти на канал YouTube можна тут.

Перейти в Instagram можна тут.

Перейти на сторінку у Фейсбук можна тут.

Перейти на сторінку Аркуш можна тут.