Друзі! Все буде Україна! 

Дуже скоро на Вас чекає друга реальна історія про п’ятирічну-крихітну дівчинку з Лисичанську, яка одного дня прийшла до британських бойових парамедиків Сари та Стіва під час навчання. Сара та Стів демонстрували покроковий алгоритм з накладання турнікету під час надання домедичної допомоги.

Крихітка відразу попросила навчити бойових парамедиків, як це правильно робити, не дивлячись не те, що на юний, а зовсім маленький вік. П’ятирічна дівчинка понад усе мріяла навчитися заради своєї матусі та татуся, аби мати змогу їх врятувати. 

Це прохання маленької дівчинки настільки торкнулося серця бойових парамедиків з Британії, що вони вирішили поділитися саме нею зі мною й можу сказати, що історія саме про цю дівчинку і досі живе в серцях парамедиків і тепер вже і в моєму! На жаль, не всі історії, особливо на передовій мають щасливий кінець.

Хочу більше розказати Вам про Сару та Стіва, які в себе вдома працюють парамедиками в 103-й бригаді. Пара прилетіла до нашої країни із Великої Британії, як тільки дізналися з новин про те, що на нас напали підлі загарбники. Вдома в Англії ця неймовірно-смілива родина відразу повідомила своїм дітям, а у Сари та Стіва їх троє про те, що вони збираються в Україну, аби допомогти врятувати стільки людей, скільки зможуть і робити це вони будуть, звісно, безкоштовно. 

І це не дивно! Життєве кредо цієї родини, яке передається із покоління в покоління від пра- прабабусі звучить так: “Якщо можеш комусь допомогти, ти повинен це зробити”. Тому діти Сари та Стіва з гордістю підтримали рішення батьків прилетіти до нас й дуже ними пишаються. Вони розуміють, що тато та мама обрали свою професію за покликом серця й не могли вчинити інакше!

Понад два роки тому Сара та Стів дізналися про початок повномасштабного вторгнення з боку рф під час перегляду новин. Після побаченої новини бойові парамедики збиралися негайно летіти до нас, але в Англії їм довелося зачекати на спеціальний дозвіл. Вони прибули на Яворівський полігон через тиждень після одного з найстрашніших обстрілів на Львівщині, а саме в березні 2022 року й на власні очі побачили, що з нашою ненькою роблять підлі загарбники з рф. 

Внаслідок авіаударів по Міжнародному Центру миротворчості загинуло 35 людей та 134 людини зазнали поранень різного ступеня тяжкості. Тієї ночі ворог випустив по полігону понад тридцять ракет.

За цей час Сара та Стів крім Іноземного легіону також приєдналися до ГО “Task Force Yankee Ukraine”, щоб допомагати рятувати поранених та евакуювати людей з міст, які знаходяться під постійними ворожими обстрілами й евакуюватися звідти самостійно неможливо!

Крім цього, бойові медики приєдналися і до ГО “Привиди України”. За підтримки цієї благодійної організації Сара та Стів проводили навчання для наших військовослужбовців, поліцейських та цивільного населення. 

За ці два роки, Сара та Стів встигли врятувати та евакуювати поранених захисників та захисниць й людей з Лисичанська, Сєвєродонецька, Бахмута та інших населених пунктів. Не дивлячись на те, що їхню автівку постійно обстрілювали, Сара та Стів продовжували виконувати свою місію щодня. 

Також Стів намагався за найменшої можливості проводити час у дитячому будинку з дітьми, яких було евакуйовано із Бахмуту та Лисичанська. Бойовий парамедик намагався хоч ненадовго відволікти дітей від думок про війну та постійні обстріли й втрати за допомогою ігор, розмов та психологічної підтримки. 

У 2023 році після того, як дозвіл на перебування в Бахмуті закінчився для їхньої команди, Сара та Стів проводили курси з підготовки наших екстрених служб. Окрему увагу бойові медики приділяли лекціям стосовно переливання від однієї людини до іншої у польових умовах. 

Оскільки Сара та Стів допомагають нашій країні на абсолютно благодійних засадах, вони періодично повертаються додому до своєї роботи в 103 бригаду і, звісно, до своїх дітей та близьких.

За кілька місяців, Сара та Стівен знову повертаються до нашої країни, щоб продовжити рятувати і допомагати на передовій або навчати наших військових, поліцейських, медиків та цивільне населення.

Я дуже дякую, що змогла познайомитися і дізнатися цю історію, завдяки підтримці куратора, волонтера, громадського діяча та викладача – Артема Кельбаса і, звісно, Сари та Стіва. 

Тож історія про маленьку дівчинку із Лисичанська, яка навчилася накладати турнікет у п’ятирічному віці дуже скоро буде опублікована на сторінці “Казочки для малечі рідною мовою” та моєму сайті. Всі фото Сара та Стівен в релізі надані Сарою та Стівеном, з їхньої родинної бібліотеки, яку вони бережуть не лише у пам’яті власних телефонів, а перш за все – у своїх серцях!