fbpx

Друзі! Все буде Україна!

Талановита письменниця — Ірина Велика, яка пише віршовані казки-мультфільми для малечі рідною мовою і публікує на своєму Ютуб каналі, сьогодні, вдруге щиро ділиться з нами історією свого життя та, які саме події її надихнули створити красивий вірш «Метелик», який засновано на реальних подіях!

💙💛Цей випадок стався наприкінці зими 2023 року.

Тоді минав перший рік війни. Ми пережили весну з напівпустими продуктовими магазинами та аптеками. Минуло важке літо, яке принесло гнітюче усвідомлення того, що цей жах закінчиться не скоро. Скінчилася тривожна осінь і залишила гіркий спогад про початок навчального року в метро. Тривала зима з обстрілами дитячих садків та парків. Щоденні військові злочини росіян примусили нас стати іншими. Ми змінювали своє життя. Ми обнулялися і починали жити по-новому.

Дотримуючись правила двох стін, ми навчилися засинати під звуки повітряної тривоги на підлозі.

Ми пристосувалися жити без світла, але наша НАДІЯ не згасала. Ми кожен день чули про вбивства та руйнування, але співчуття та добро не вмирали, бо наші серця билися.

От саме тоді, на початку лютого 23 року і трапилася історія, про яку я хочу розказати.

Мені подзвонила моя подруга з запитанням, яке мене дуже здивувало.

Вона хотіла порадитися щодо метелика. Уявляєте?

Жінка побачила, як в домі по підлозі повзе кволий Метелик. Вона вирішила, що він має вижити і побачити весняне сонечко.

Ніхто з нас не був впевен, чи настане завтра. Але в той день Метелик підкріпився водичкою з медом, погуляв між квітами на підвіконні і заснув на стелі.

Він проспав до Весни і теплим днем вилетів у відчинене вікно.

Про те, що ця історія не вигадана свідчать фото того самого метелика, які мені надіслала моя подруга. І ви можете побачити їх, перейшовши за посиланням до віршованої оповіді для дітей «Метелик». На створення якої мене надихнув той випадок, який стався на початку лютого 23 року.

Вірш на ТГ-каналі «Казки народів світу»:

https://t.me/audiokazkynarodivsvitu/1662

Текст вірша «Метелик»:

https://surgebook.com/Velika/poem/metelik

Фото: Марина Ващенко, Олена Алагян

Обладнання Video Marker, Фоторедактор

Метелик

(віршована оповідь для дітей) 

Наприкінці зими, у сховку, Метелик переполошився. 

Крильцятами здригнув легенько. 

Прокинувшись, заворушився. 

Подумав, що він все проспав… 

І час Весни давно настав. 

Зі сну знесилений і кволий

з щілини темної, 

поволі

до підвіконня ледь дістався. 

І навкруги все роздивлявся. 

Побачив він яскраві квіти, 

бутони і зелені віти. 

І, звеселившись, 

не помітив, 

що був теплом долонь зігрітий. 

Метелик перестав тремтіти. 

Від ласки не хотів летіти – 

в долонях він відпочивав

і запах Літа відчував. 

Добром долоні огортали, 

дбайливо, 

ніжно зігрівали. 

Водичкой з медом пригощали. 

І обережно, 

поміж квітів, 

на підвіконнячко поклали. 

Метелик відпочив, 

зігрівся. 

пожвавішав, бо підкріпився. 

Злетів. 

На квіточці усівся

і у віконце подивився. 

За склом холодним і прозорим

Забувши норов свій суворий, 

Лютий 

хугою легкою

літав… 

за мушвой сніговою. 

Грати з сніжинками не звик

веселий і прудкий Метелик

Тож, не побачивши Весну, 

він позіхнув…

І знов заснув.

06.02.23

Нагадую канал на платформі Ютуб талановитої письменниці Ірина Велика, Ви зможете знайти тут

З повагою, авторка сторінки “Казочки для малечі рідною мовою”, Інга Квітка!

Залишити відгук