Читати казку: Як козаки Різдво зі своїми рідними зустріли
Сховалася земля під білою ковдрою. Рипить крижаний сніг під ногами. Холодно. Морозець кусає за щоки та вуха, але не бояться козаки ні злого, лютого вихору, ні ворогів. День і ніч оберігають вони від ворожих сил спокій рідної землі.
І от наближається Різдвяна ніч. Скоро перша зоря засяє. Не знали козаки, що їхні діти та рідні цієї ночі, дивлячись на Різдвяну зорю загадали лише одне бажання — найзаповітніше, щоб їхні батьки, сини та дідусі на Різдво були з ними вдома.
Почула це Різдвяна зоря і як тільки ніч прийшла на землю, сталося диво — всі козаки до своїх домівок повернулись. Ох і радості було в родинах в це світле свято, що словами, навіть не передати. Діти, дружини й батьки міцно обійняли своїх чоловіків й провели найчарівнішу ніч разом.
А коли настав ранок, Різдвяна зоря повернула всіх козаків назад й вони продовжили боронити рідну землю від підлих загарбників, згадуючи кожної миті тепло обіймів своїх малюків та рідних.
Коментарів ще не має... Будете першим?
Залишити коментар