Чарівні крила прекрасної Лелеки

Читати казку: Чарівні крила прекрасної Лелеки

В давні часи жила прекрасна Лелека. На перший погляд пташка мала звичайні крила та коли хмари скупчувалися й заливали землю зливою, прекрасна Лелека їх розправляла. Сніжно-біле пір’я збільшувалося й міцнішало. Кожна пір’їна наливалася залізом й крила ставали щитом. Злива розсіювалася в різні боки, дощ слабшав і продовжував живити землю. 

Стеблинки тягнулися до неї, закриті бутони квітів розкривалися в її бік, гілки дерев махали до пташки, щоб показати, як її люблять. Все живе розповідало один одному про прекрасну Лелеку. Історії про її чарівні крила облетіли світ і про них дізнався злий чаклун. Він теж хотів підійматися в небо й позаздрив прекрасній Лелеці.

Довго думав злий чаклун, як розставити пастку, щоб заманити прекрасну Лелеку і заволодіти її чарівними крилами й от що надумав! Пішов до колодязя, який славився тим, що з нього вода текла у річки, болота, озера, моря та океани. Колодязь був захований під гілками величезного дерева, усіяного білосніжними квітами, кожна з яких могла виконати бажання. Достатньо зірвати квітку й прошепотіти, чого хочеш. Злий чаклун так і зробив.

Тієї миті вода з річок, боліт, озер, морів та океанів повернулась до колодязя. Злий чаклун зірвав ще одну квітку і сонце, яке тільки-но світило, запалало так сильно, що висушило кілька крапель води, які залишились на землі. Зелена трава та дерева почали засихати й завмерло все, що тільки-но співало, гомоніло, шепотіло, цвірінькало.

Це побачили хмари. Вони швидко зібрались та почали плакати. Прекрасна Лелека розправила чарівні крила, полетіла до хмар, щоб закрити ними землю від зливи. Злий чаклун зірвав ще одну квітку і забажав, щоб пташка залишилася без чарівних крил. Вони впали до ніг злого чаклуна, а пташка стрімко полетіла в колодязь. Прекрасна Лелека не знала, скільки падала, поки її не підхопили хвилі. 

Пташка озирнулася. Без чарівних крил вона не змогла вибратися з колодязя і гірко заплакала. Її почула одна з рибок, яка визирнула з води:

— Ти чого плачеш? — спитала рибка й пташка розповіла, що з нею сталося.  — Ти та сама прекрасна Лелека, допомагаєш усьому живому, щоб нас хмарки не затопили. — зраділа рибка. — Що ж тепер і ми тобі допоможемо,.

Рибка покликала підводних мешканців. Дізнавшись, що перед ними Прекрасна Лелека, вони від маленького краба до великої акули допомогли пташці вибратися з колодязя. Коли прекрасна Лелека опинилася на землі краб зірвав білосніжну квітку з дерева і загадав бажання, щоб до пташки знову повернулися чарівні крила. І диво — чарівні крила опинилися за спиною прекрасної Лелеки. Пташка побачила зливу, яка і досі не закінчилась, піднялася вгору, закрила чарівними крилами землю від хмар, а потім легенько їх підштовхнула та розсіяла.

Одна з хмар весело підморгнула прекрасній Лелеці й запропонувала принести до них злого чаклуна, щоб він більше не скористатися деревом бажань й не відібрав у неї чарівні крила. Пташка так і зробила. Злий чаклун оселився на одній з хмаринок і нікому не міг зашкодити, а прекрасна Лелека продовжила літати світом і закривати чарівними крилами землю від злив!