Казка про вічне кохання Пустелі та Дощу

Категорії: Казки про кохання

Автор: Інга Квітка

08.08.2025
Переглядів: 199
Коментарі: 0

Читати казку: Казка про вічне кохання Пустелі та Дощу

За легендою в пустелі немає пустелі. Місяць перед світанком крокує небом й вимикає вогники. Ліхтарики позіхають і вкладаються спати до наступної ночі. Місяць розсіюється, з’являються сонячні промені й прокидається Пустеля. Пісок крихким силуетом здіймається в небо, сповіщаючи про настання світанку й Дощ, створений з сліз неба спускається до коханої.

Їхня прогулянка хмарами — щоденний ритуал вічного кохання. Своїми кроками Пустеля та Дощ розмальовують білі хмари в рожеві, сині, жовті та червоні кольори і скільки б люди не подорожували світом, вони не бачили світанків прекрасніших за ці. 

Так тривало до тих пір, поки через прадавню магію, якою володів один чаклун, Пустеля та Дощ не опинилися в підземеллі. Печерний морок не пропускав сонячне проміння й чаклун збирався змусити Пустелю та Дощ створити тут їхні світанки.

Проте скільки чаклун не чаклував, Пустеля та Дощ не поступились. Розізлився чаклун. Покликав чудовиськ з закутків підземелля та наказав їм змусити Пустелю та Дощ виконати його забаганку. Проте чудовиська не змогли їх упіймати. Пустеля розсипалася на мільярди дрібних піщинок й відтворилася за спиною у чаклуна, а Дощ підхопив Пустелю, чудовиськ та чаклуна й піднявся на поверхню. Вхід до підземелля він зачинив річками з-під землі. Тримаючи Пустелю Дощ здійняв чаклуна та чудовиськ до небес, щоб вони побачили, як на небі місяць вимикає зоряні ліхтарики, а потім їхній  світанок.

Чаклун та чудовиська завмерли. Соромно їм стало за те, що хотіли забрати до підземелля світанки Пустелі і Дощу й вони попросили дозволити хоч іноді їх бачити. У відповідь Дощ з Пустелею запропонували чаклуну та чудовиськам використати прадавню магію щоб перетворитися на птахів та милуватися світанками щоранку і якщо буде їхня ласка сповіщати у піснях про них увесь світ.

Так і сталося! Чаклун та чудовиська перетворилися на птахів і коли місяць вимикав ліхтарики на небі вони кружляючи між хмар починали співати: «в пустелі немає пустелі»!

Інга Квітка

Інга Квітка

Авторка, власниця сайту

Дякую кожному, хто читає казки.
Ваш інтерес — це підтримка добра, світла і любові до рідного.
Разом ми не просто читаємо — ми виховуємо, надихаємо й будуємо сильну Україну.
Щиро вдячна, що ви зі мною на цьому шляху. 💛💙
ПІДТРИМАЄМО РАЗОМ ЗСУ

Коментарів ще не має... Будете першим?

Залишити коментар


The reCAPTCHA verification period has expired. Please reload the page.

To top