Берегиня неньки

Читати казку: Берегиня неньки

За стародавньою легендою кожна частина землі мала свою Берегиню. Берегиня відображала красу та чарівність природи й людей того краю, з якого була створена. Між Берегинями панували мир та злагода. Берегині, крім однієї — Потвори, чия частина землі була бридкою як і чудовиська, які на ній жили, володіли добрими чарами.

Бридка ж Потвора була заздрісною і знала темні закляття. Кожну з Берегинь вона намагалася отруїти своєю заздрістю, щоб пізніше Берегині труїли землі, які оберігали й ті як і вони ставали бридкими. Але з приходом весни як і щороку до того кожна частина землі розквітнула й найчарівніше зацвіла, звісно, наша ненька.

Позаздривши ще дужче бридка Потвора вирішила намовити своїх чудовиськ напасти на нашу неньку. Закидали вони землю списами та люди вмить згуртувавшись стали на захист Батьківщини. Не пропускали вони жодного ворога повз себе та за переможеним чудовиськом з’являлося два, три, чотири.

—  Хіба так може бути? — спитаєте ви. 

Темне закляття бридкої Потвори. Щоб спинити її та чудовиськ Берегиня неньки перетворила списи на колоси пшениці, схопила ними бридку Потвору та показала їй красу та чарівність нашої землі і людей. Від заздрості бридка Потвора щезла, а з нею і чудовиська. Більше їх ніхто не бачив. А Берегиня неньки продовжила квітнути відображаючи красу та чарівність природи та людей нашого краю.