Як наші малюки рідну землю відродили

Читати казку: Як наші малюки рідну землю відродили

Налетіли підлі загарбники з сусідньої країни на рідну землю. Оточили з усіх боків. Знесилена земля, змучена. Поля з пшеницею спалили й вперед повзуть, ховаючись від наших Захисників та Захисниць. Проте як багацько їх не було народ в усі часи й донині захищає рідну землю — ту, яку сама Небесна Матінка оберігає. 

От і цього разу до спалених підлими загарбниками полів із пшеницею схилилися долоні малюків. Не злякати їх попелом, не відібрати любові до рідної землі. Засяяли в долонях зернята, які вони з попелу знайшли. Побачила це Небесна Матінка й прихилила до них небо та сонце. Затупотіли дитячі ніжки і там де вони ступили і лишили зернята, пшениця паростками здійнялася угору.

Колоси росли так стрімко, немов показуючи нашим Захисникам та Захисницям, де на землі рідній від них підлі загарбники ховаються. Герої стали щитами попереду пшениці та перемогли ворогів й сонце засяяло на небі ще яскравіше, показуючи світові — Стяг нашої країни, Стяг — неньки землі вистражданої, Стяг — Батьківщини, яку неможливо любити і захищати більше ніж ми.